Чи бували у вас ситуації, коли ви хотіли сказати “ні”, та чомусь сказали “так”? Інколи приємно відчувати себе самостійною людиною, яка здатна вирішити не тільки свої проблеми, але і проблеми інших людей. Та з часом така безвідмовність завдає більше клопоту, ніж приносить насолоди. Часто за вашу відкритість до допомоги ви не почуєте навіть “дякую”, зате коли раптом відмовите на вас можуть навіть образитися.

У багатьох людей страх сказати “ні” викликаний заниженою самооцінкою. Ви будь якими способами намагаєтеся підтримати зацікавленість до вас інших людей, навіть якщо для цього потрібно спішити на допомогу без особливої необхідності. Та згодом виникає відчуття, що вас всі використовують. А чого ж не використовувати, якщо ви нікому не відмовляєте?

Часто невміння говорити “ні” спричинене вихованням. Якщо у вашій сім’ї діяло правило, що “батьки завжди праві”, а на вашу думку ніхто особливо і не зважав, то ви ризикуєте перенести даний шаблон безвідмовності і на інших людей.

Коли варто відмовити:

• Якщо виконання прохання може нашкодити вашим особистим інтересам.
• Якщо людина намагається перекласти на вас свою роботу.
• Якщо людина здатна сама знайти вирішення проблеми, достатньо лише трохи подумати.
• Якщо те, що вас просять зробити, вас зовсім не цікавить.

Як навчитися говорити “ні”

1) Вчасно скажіть “ні”. Якщо людина починає надто багато від вас вимагати (часто це може бути замаскована безневинна просьба із розрахунком та те, що ви не зможете відмовити), важливо вчасно сказати ні, поки вам ще не вилізли на шию.

2) Перестаньте думати, що відмовляючи людям, ви їх ображаєте. Всім вгодити неможливо, так само як і зробити всю роботу за інших. Запам’ятайте, що у вас також є свої права, особисті інтереси та почуття. Якщо ви бачите, що виконання просьби вимагає від вас невиправданих жертв власного часу, роботи, сім’ї, то невагаючись впевнено відмовляйте.

3) Ви не повинні виправдовуватися. Ви маєте право мати своє особисте життя. Тому, говорячи іншим людям “ні”, ви не зобов’язані знаходити собі виправдання чи аргументувати своє рішення. Вас просять про послугу, виконання якої не є для вас обов’язковим. А значить і виправдовуватися немає за що.

4) Навчіться впевнено говорити ні. Рішуче відмовивши, ви даєте зрозуміти людині, що ви маєте власні плани та пріоритети і не може бути жодного компромісу. Якщо спробуєте знайти відмовки, пояснити ситуацію, будьте готові почути від співрозмовника слізні вмовляння та благання відкласти ваші справи та допомогти йому. А протистояти такому “напору” благань значно важче, ніж відмовити на першому етапі діалогу.

5) Встановіть у своєму житті пріоритети. Визначать що у вас на першому місці, що на другому, що на третьому і т.д. І, приймаючи рішення “так” чи “ні”, враховуйте ці пріоритети. Звісно, що якщо справу можете вирішити тільки ви, або ставки надто високі, щоб відмовити у допомозі, то можна змінити свої плани. Але це вже питання совісті, а не жертовності.

6) Прихильність людей важко завоювати жертовними поступками. Більше того, через вашу відкритість до допомоги дехто може вважати вас легкодухим, а інші просто зловживати вашої допомогою.

7) Не дозволяйте нікому керувати вашим життям, навіть якщо це найдорожча для вас людина. Візьміть відповідальність за своє життя у власні руки та дайте зрозуміти оточуючим, що вами не так легко маніпулювати і незважаючи ні на що, останнє слово буде за вами.

Не сприймайте дані поради як заклик бути егоїстом. Але погодьтеся, що роль жертви, а саме людини, яка не навчилася говорити “ні” є не найкраща роль, яку може запропонувати нам життя.